НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Результат пошуку зображень за запитом нуш

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА. ЗРОЗУМІТИ НОВИЙ СТАНДАРТ

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ. ПОЧАТКОВА ШКОЛА

EDERA. ІНТЕРАКТИВНИЙ ПОСІБНИК-ГЛОСАРІЙ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.

Перелік засобів навчання в початковій школі

МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ 2020: ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Формування навичок швидкісного читання у молодших школярів
(Методичні рекомендації)

Робота над удосконаленням навички читання

Навчити учнів добре читати – одне з найважливіших завдань школи. Ще В. Сухомлинський писав, що „читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе”. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам’ять, уява, слухові та зорові аналізатори. Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює текст, швидко стомлюється. Тому розвиток техніки цього вміння та розуміння прочитаного – слів, словосполучень, речень - взаємопов’язані і мають здійснюватися одночасно. Читання настільки складний процес, що його важко визначити однозначно. Адже видів читання є дуже багато. І кожен з цих видів потребує вмінь, навиків, вправляння. А щоб набути ці навички, необхідна систематична, цілеспрямована, продумана робота вчителя на кожному уроці, незалежно від того, чи це урок читання, мови, математики чи природознавства.
Резерви навчання читанню
Не довготривалість, а частота тренувальних вправ. Людська пам’ять краще пам’ятає те, що з’являється періодично, час від часу, а не постійно перед очима. Саме це створює подразник і запам’ятовується краще. А тому щодня, через певні проміжки часу, необхідно проводити невеликі за об’ємом вправи. Тобто тренуватися в читанні часто, порціями, по кілька хвилин краще, ніж читати 1-2 години без відпочинку.
Напівголосне читання (читання-гудіння). Саме воно було основним елементом навчання читанню в школі В. Сухомлинського. Учні класу читають вголос, але так, щоб не заважати товаришам.
Поурочні п’ятихвилинки читання. Будь-який урок починається з того, що діти відкривають книгу і 5 хв. читають в режимі читання-гудіння, а потім проводиться звичайний урок. Такі поурочні п’ятихвилинки дають тижневий тренаж об’ємом 120 хвилин.
Читання перед сном. Це може бути невелике оповідання чи вірш. Останні події дня фіксуються емоціональною пам’яттю, і час, який людина спить, допомагає зберегти, зафіксувати останні події дня. Ось чому добре, коли читання є останньою подією дня.
Режим помірного читання. Після певного часу, коли дитина читала, їй необхідно дати перерву. Не забувати про відпочинок для очей, губ та язичка.
Читання у темпі скоромовки. На кожному уроці відводиться час, коли діти вчаться читати скоромовкою. Саме тоді розробляється мовний та артикуляційний апарат, працюють на повну силу органи дихання, язик, губи. Від дитини вимагаємо читати чітко правильно.
Проведення самозамірів читання. Під кінець читання залишати 2-3 хв., щоб провести самозаміри читання. Учень читає у своєму темпі, напівголосно, самостійно підраховує слова, записує їх кількість у таблички, які зберігаються у щоденнику.
Використання цих резервів допоможе вчителеві навчити кожного учня читати швидко. Але не можна ставити показник швидкості читання понад усі інші якості, як виразність, емоційність, плавність, зв’язність. Читати – це значить прагнути зрозуміти текст, зуміти виділити в ньому найголовніше.
Сам процес читання є складним, взаємопов’язаним процесом між чуттєвим сприйманням тексту та розумовими операціями, що дають змогу бачити графічні символи, розуміти написане. На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст, легкий чи складний, цікавий - нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування), розвиток антиципації (вміння передбачати наступні літери, слово). Якщо послідовно приділяти увагу цим факторам, то швидкість читання збільшується на 50-100%.

Вправи на удосконалення техніки читання

1. Розширення кута зору. В процесі читання очі рухаються стрибкоподібно. Сприйняття тексту відбувається в мить зупинки очей. Хто читає добре, швидко – потребує менше зупинок, ніж той, хто читає повільно. Це пояснюється різною величиною кута зору. Вона визначається кількістю слів, сприйнятих читачем за час однієї фіксації: у гіршому випадку – 1-2, у кращому – 5-6 слів.
а) вправи з точкою. В основі таких вправ завдання: дивитись, не зводячи очей на певну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою. Наприклад : МИ* ТИ ВО*НА
2
3 * 8
5
б) картки з пірамідками.
в) Учень читає вголос простий, не знайомий йому текст. Учитель дає команду заплющити очі. Учень із заплющеними очима проговорює ті слова, які він встиг побачити наперед, коли пролунала команда.
г) Вправи з числовими таблицями Шульте. Показати олівцем розташовані в таблиці числа з наростанням натурального ряду за 25 сек. Час поступово скорочується до12 сек.

2. Вправи на миттєве розпізнавання слова під час читання (картки-блискавки).

3. Постановка дихання. Розучування скоромовок, дихальні вправи (чергування швидкого вдиху через ніс із повільними видихами ротом; таке ж чергування при звуках [л], [р] та ін.)

4. Зорові і слухові диктанти.

a) Зоровий диктант сприяє зіркості і уважності, необхідні для швидкого читання. Проводити 1-2 рази на тиждень. Текст записується на дошці, причому кожне наступне речення на 1-2 букви більше від попереднього. Відкривати по одному реченню на певний час (короткий). Діти повинні уважно і швидко прочитати речення, повторити його про себе, а потім записати.

b) Слуховий диктант. Проводиться аналогічно зоровому диктанту, тільки речення сприймаються на слух. Чергувати із зоровими диктантами.
Проводити 1-2 рази на тиждень.

5. Вправи на подолання регресій.
a) Попереднє пояснення і читання важких слів;
b) Закривати лінійкою попереднє прочитане слово;
c) Читання у „віконці”, в якому видно 5-6 рядків.
d) Ритмічне постукування олівцем в ході читання.

6. Розвиток антиципації. Розвивати в дітей антиципацію необхідно з 1 класу. Для цього корисно практикувати читання слів, тексту з пропущеними буквами, потім – речення з пропущеними словами. Наприклад: ма..а, пар..а; Випав сн... . Петрусь ловить ... .

7. Вправа „Фініш”. Ця вправа для розвитку швидкості читання і вміння виділяти основну (задану) інформацію. Вчитель називає текст для мовчазного читання і зказує слово або групу слів до якого діти повинні якомога швидше дочитати текст. Дочитавши до заданого слова, піднімають руку.

8. Дидактичний засіб „Решітка”. Служить для розвитку перед- угадування при частково перекритому тексті. 10 см. Решітка являє собою комплект чотирикутників з міцного паперу 16 1 см. решітки. В кожному чотирикутнику вирізані віконця розміром 6 розрізняються шириною перегородки. В решітці №4 усі перегородки між віконцями - 4 мм, в №5 – 5 мм, в №6 – 6мм. Решітка накладається горизонтально на частину сторінки, яка читається і поступово здвигається донизу. Тренування читання з решіткою проводжується не більше 5 хв. і змінюється читанням без решітки протягом 2-3 хв. Решітку №4 змінюють на №5, якщо з’явиться відчуття легкого читання.

9. Робота з картками-таблицями комбінацій приголосних.

10. Багаторазове читання невеликого уривка з фіксуванням часу.

11. Читання слів, в яких переставлені склади, букви.

Види читання , що впливають на розвиток швидкісного читання

- Читання учнями вголос.
- Напівголосне читання.
- Мовчазне читання.
- Вибіркове читання.
- Вибіркове читання за малюнками.
- Вибіркове читання за питаннями.
- Читання в особах.
- Читання ланцюжком.
- Дати повні відповіді на питання до тексту, зачитати їх.
- Читання на одній ноті.
- Чергування голосного і мовчазного читання.
- Читання із зміною темпу.
- Читання-гудіння.
- Читання виду „Пташиний базар”.
- Зачитати питальні (окличні) речення.
- Читання тексту з першою закритою буквою у слові.
- Читання тексту з пропущеними словами.
- Читання за смужкою.
- Емоційне читання зі зміною голосу.
- Відшукування рядків та їх читання за даним планом.
- Читання в темпі скоромовки.
- Читання під музику.
- Читання абзацами.
- Читання діалогів.
- Читання слів з певною буквою (наприклад з буквою і).
- Читання тексту з відривом від тексту.
- Читання напіввідкритого тексту.
- Читання з відстукуванням ритму.

Поряд з класичними прийомами удосконалення техніки читання в сучасному навчанні ефективно використовуювиди читання із застосуванням мультимедійних технологій:
- Читання слів та складів-блискавок;
- Гра “Пеньочки”;
- Вставитти пропущені букви або склади;
- Аналітичні вправи на злиття букв і склади;
- Читання “втікаючого” тексту;

Також важливою складовою формування швидкісного читання є систематична перевірка техніки читання.

Список літератури для читання влітку

70 способів похвалити учня

Ти зараз на правильному шляху.

Пречудово!

У тебе це вийшло!

Правильно!

Це добре!

Супер!

Я пишаюся тим, як ти працював.

Ти робиш це дуже добре.

Це набагато краще.

Гарна робота!

Я щаслива бачити цю роботу.

Ти робиш гарну роботу.

Ти близький до істини!

Мої вітання!

Це те, що треба!

Я знала, що ти зможеш це

зробити.

Зараз ти це зрозумів.

Нарешті!

Ти швидко вчишся.

Працюючи так само, ти

досягнеш багато чого.

Я не зуміла б зробити краще.

Це правильний шлях.

З кожним днем у тебе виходить

краще.

Це спосіб!

Ти нічого не прогаяв!

Тик тримати!

Надзвичайно!

Прекрасно!

Це найкраще!

Остаточно!

Сенсаційно!

Тепер нічого тебе не зупинить.

Це була першокласна робота. Чудово!

Твій мозок попрацював на славу.

Відмінно!

Це видатний винахід.

Фантастика!

Здорово!

Це чудова робота.

Ти робиш це красиво!

Як ти багато зробив! Розумник!

Ти дійсно це покращив.

Прегарно!

Вітаю! Ще краще!

Ти правий!

Тримати так!

Ти зробив це вчасно.

Мені подобається хід твоїх думок.

Я пишаюся тобою.

Дуже приємно вчити таких

розумних дітей.

Велика тобі подяка.

Я нічого не бачила кращого.

Твоя робота принесла мені

багато радості

Молодчина!

Ол-райт — повний порядок!

Серйозний порив!

Ось цього я ще не бачила.

Ти неперевершений сьогодні.

Це вже успіх!

Це твоя перемога.

Тепер ти відчуваєш свої

можливості.

Ти справжній майстер.

Щиросердно рада за тебе.

Не можу виразити своє

захоплення.

Грандіозно!

Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.

Ти досягнеш успіху!

Професійна компетентність вчителя початкових класів

Оволодіння педагогічною майстерністю доступно кожному педагогові за умови цілеспрямованої роботи над собою. Воно формується на основі практичного досвіду. Але не будь-який досвід стає джерелом професійної майстерності. Таким джерелом є тільки праця, осмислена з точки зору її суті, цілей і технології діяльності.

Педагогічна майстерність – це сплав особово-ділових якостей і професійної компетентності вчителя.
Продиктований потребами сьогоднішнього дня високий рівень вимог до освіти учнів початкових класів може бути реалізований тільки тоді, коли вчитель початкової школи буде високопрофесійним, компетентним фахівцем у своїй області. Такий фахівець повинен не лише сам мати фундаментальну освітню підготовку і володіти професійними знаннями і уміннями, що відповідають рівню сучасної психолого-педагогічної науки. Він повиненусвідомлювати цілі і значення своєї професійної праці в цілісній системі безперервної освіти, бути професійно мобільним, тобто гнучко реагувати на зміни соціальної ситуації розвитку школярів, опановувати нові психолого-педагогічні вимоги до педагогічного процесу і нові педагогічні технології. Це означає, що сучасний учитель початкових класів – це творчий суб’єкт професійної педагогічної діяльності.
Оцінка професійної діяльності педагога в системі початкової освіти може здійснюватися з позиції різних підходів.

Виділимо основні:

вимоги до особи вчителя як сучасного фахівця в області освіти;

специфічні вимоги до педагога початкових класів як вчителя і вихователя дітей молодшого шкільного віку;

система педагогічної культури вчителя

З точки зору першого напряму виділяються дві складові – це компетентність і фундаментальність. Під компетентністю розуміються глибокі професійні знання і загальна ерудиція. Фундаментальність – це глибина знання наукових основ педагогічної діяльності.

Другий напрям, специфічний для початкової школи, включає:

розуміння місця початкового навчання в системі безперервної освіти (не як «школи грамоти», а як першому ступеню системи безперервної освітньої діяльності, супроводжуючої людину усе свідоме життя);

знання специфічних вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку (конкретність і образність дитячого мислення; нестійкість уваги, велика рухливість, емоційність і т. д.);

розуміння значущості роботи з сім’єю. (взаємодія професійного педагога з «не фаховими сімейними вихователями» індивідуальне і групове спілкування з батьками).

Третій напрям - система педагогічної культури вчителя – складається з п’яти компонентів:

1 Емоційний компонент - уміння розуміти емоційний стан і мотиви поведінки дітей. (співпереживанню).
2. Комунікативний компонент – відкритість для спілкування і співпраці з учнями на уроці і в позаурочній діяльності.
3. Конструктивний компонент – організація діяльності дітей і своєї власної діяльності.
4. Інноваційний компонент - потреба в інноваційній діяльності, в оновленні професійного досвіду, педагогічний пошук.
5. Компонент рефлексії – усвідомлення своєї педагогічної діяльності як головної сфери свого особового самовизначення, самооцінка свого професійного розвитку.

Приведена схема наочно показує, що згідно з цим підходом, компетентність займає одне з підпорядкованих місць в загальній системі вимог до професійних характеристик вчителя початкової школи.
КРИТЕРІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Професійна компетентність вчителя – інтеграційна система професійно-значимих особових властивостей, придбаних педагогом як в процесі загальної і спеціальної освіти, так і на основі практичного досвіду, що забезпечують високий рівень професійної педагогічної діяльності. Під високим рівнем професійної педагогічної діяльності розуміється її ефективність, що відповідає рівню сучасної науки і вимогами сьогоднішнього дня.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виділити п’ять критеріїв професійної компетентності вчителя початкових класів:

1. Загальнокультурний критерій.

2. Загальнопрофесійний критерій.

3. Комунікативний критерій.

4. Особовий критерій.

5. Критерій саморозвитку і самоосвіти.
1. Загальнокультурний критерій

Фахівцеві в області освітньої діяльності потрібна хороша загальна освіта, він повинен мати широкі і глибокі знання в різноманітних областях.

Таким чином, виділяють три показники професійної компетентності вчителя за загальнокультурним критерієм:

загальний кругозір;

інформованість в області культурних новинок;

культура мовлення.

2. Загальнопрофесійний критерій

Успішне навчання в початковій школі можливо тільки у тому випадку, якщо вчитель повно і глибоко володіє змістом учбових предметів на рівні сучасної науки, а також, якщо цей зміст відібраний вчителем в чіткій відповідності з поставленою метою.

Показниками педагогічної компетентності вчителя за загальнопрофесійним критерієм можна вважати:

володіння змістом учбових дисциплін;

володіння сучасними теоріями і технологіями навчання і виховання;

знання і реальний облік чинників, що забезпечують успішність педагогічної діяльності.

3. Комунікативний критерій

Професія вчителя відноситься до групи професій в системі «Людина – людина» (Е. А. Климов), тому центральною складовою педагогічної діяльності є спеціально організоване спілкування. Інтерес до світу дитинства, потреба в спілкуванні з дітьми є необхідною передумовою професійного самовизначення вчителя. Ця потреба часто проявляється в прагненні бути наставником малюків, передавати їм необхідний інтелектуальний і моральний досвід, у бажанні опікати і піклуватися про них. Адже дитина молодшого шкільного віку ще не завжди самостійна і самодостатня. Часто вчитель вимушений виступати в ролі «мами», яка завжди прийде на допомогу в скрутну хвилину, підтримає розгубленого малюка, підкаже, як діяти в тій або іншій ситуації.
4. Особовий критерій

Якість професійної педагогічної діяльності, як і в будь-якій іншій діяльності, багато в чому визначається тими властивостями, які має фахівець, що виконує її. Для успішної праці педагогові необхідно володіти безліччю різноманітних особових властивостей і якостей. Можна згрупувати професійно значимі якості педагога по трьох підставах.

Три показники професійної компетентності вчителя за особовим критерієм:

професійна спрямованість особи: особова зрілість і відповідальність, професійні ідеали, відданість обраній професії;

наявність специфічних професійних властивостей: організованість, ініціативність, вимогливість, справедливість, гнучкість, інтелектуальна активність, креативність;

наявність специфічних психофізіологічних властивостей: стійкість нервової системи, високий емоційно – вольовий тонус, хороша працездатність і витривалість до психо – емоційних навантаженням.

5. Критерій саморозвитку і самоосвіти

Професійний педагогічний потенціал вчителя не може бути сформований одного разу і назавжди.

Професійне вдосконалення в процесі накопичення досвіду практичної діяльності повинне здійснюватися на основі критичного і вимогливого відношення педагога до себе і до своєї роботи. Постійне особове і професійне зростання в ідеалі виступає як невід’ємна риса професіоналізму вчителя.

Показниками професійної компетентності вчителя початкових класів за критерієм саморозвитку і самоосвіти можна вважати:

самокритичність, вимогливість до себе;

потреба в оновленні теоретичного і практичного досвіду педагогічної діяльності, схильність до інноваційної діяльності;

дослідницький стиль діяльності

Представлені критерії оцінки професійної компетентності вчителя початкових класів є одним з можливих підходів до аналізу проблеми педагогічного професіоналізму. Цей підхід не претендує на вичерпну повноту і глибину, але в той же час дозволяє розробляти основи для зручної і доступної діагностики професійної компетентності вчителя з опорою на розроблені показники по кожному з виділених критеріїв.

Методичні веб-сайти для вчителів початкової школи

· Презентації для учнів початкових класів http://educat.at.ua

· ВЕБ-сторінка журналу "Початкова школа" http://www.pochatkova-shkola.net

· Центр навчально-методичної літератури http://cnml.com.ua/index.php?cat=38

· Початкова школа. Вчитель -вчителю.Вчитель - учню. Вчитель -батькам. Поради шкільного психолога http://teacher.at.ua/

· Архив журнала "Начальная школа плюс до и после" http://www.school2100.ru/izdaniya/magazine/archive/

· Журнал "Начальная школа" http://www.n-shkola.ru/

· Освітній сайт для сучасних педагогів http://konserg.ucoz.ua/

· Розробки уроків – http://lib.sowa.com.ua

· Розвиваючі творчі ігри для молодших школярів - http://www.cl.ru/education/lib/data/r00122.htm

· сценарії свят - http://www.library.kherson.ua/activities/lib_net_activities.htm

· методична скарбничка початкової школи (розробки свят, уроків та ін.) - http://brozer.narod.ru

О воспитании

Эта книга составлена необычно: по странице, по абзацу, по строчке здесь собраны выдержки из многочисленных книг и статей В. А. Сухомлинского. Читатель получает возможность познакомиться с его мыслями о воспитании детей в семье и школе, о формировании коммунистической нравственности.

Источник:
Сухомлинский В.А. 'О воспитании' - Москва: Политическая литература, 1982 - с.270

Методи навчання

Блог Немченко Тетяни

Страницы

Документи

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

КАЛЬКУЛЯТОР ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ.

РОЗРАХУЙТЕ СВОЮ ЗАРПЛАТУ.