Блог Немченко Тетяни: Портфоліо

ЄДИНЕ СВІДЧЕННЯ ПРАВИЛЬНОСТІ
ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ - ЦЕ ЩАСТЯ ДИТИНИ.

МАРІЯ МОНТЕСОРІ

Я щоранку заходжу в клас,
На дитячих обличчях - усмішка.

Що я варта, діти, без вас?

Ви - натхнення моє, мій успіх.

За плечима - минулі роки,

Але й досвід прийшов з літами.

Що я варта без вас, малюки?

Я безмежно люблю вас, я з вами.

Щоб любові вогонь не згас,

Щоб віддать дітям серце і душу,

Я щоранку заходжу в клас,

Я - учитель, я вчити мушу

Гортаю не зошити - душі,
Читаю по почерку їх,
Пізнати по літерах мушу,
Що криється в кожній із них.
Стрибають сердито, нервово -
Цим буквам рядків не дано.
Іще не дописане слово -
Дівча погляда у вікно.
В очицях і злоба, й образа,
Не знає від чого сама.
Як коле той погляд щоразу
І холодом сірим пройма...
Одягнена в болісні шати,
Шукаю провину в собі.
- О дай ти її врятувати! -
Стискаюсь в гарячій мольбі.
Гортаю не зошити - душі!
У них помилок, помилок...
Як виправить іх, - мене сушать
тенета тривожних думок.
Т. Синьоока