пʼятниця, 7 грудня 2018 р.


 Пройшов ще один день для моїх дорогих учнів. Що вони понесли із собою зі школи у свої домівки? Щоденники із "дванадцятками", "одинадцятками"? А, може, гарний настрій, а, може, щось за­пало в їхні душі, щось пробудило їхні думки?..
Наше вивчення теми "Мова і мовлення" закінчилося, — звертаюсь я до моїх учнів на занятті української мови. — Ви чудово виконали тестові за­вдання, написали твори. Ми вже можемо переходити до вивчення нової теми. Але я хочу затримати вас, зачекайте. Щось запало в душу з цієї теми? Які дум­ки, які знання тепер залишились із вами назавжди?
Діти здивовано переглянулись. Тиша в класі. На­решті, підводиться рука, друга, третя...
- Я відчула бажання краще вивчати українську мову, — каже Христина.
- Я вже зрозумів різницю між поняттями "мова" і "мовлення", — відповідає Дмитрик.
- Я зрозуміла, що із слів твориться мова. Тому треба бути уважною із словами, які ми вимовляємо, бо які наші слова, така наша мова, — зауважує Катерина.
 Як вчитель я вже давно зрозуміла, що важливо щодня бачити перед собою мету: завжди розуміти, знати, для чого той чи інший навчальний матеріал потрібен моїм учням.
Мої учні — маленькі особис­тості, їх навчання ніколи не закінчиться. Школа — це лише одна із сходинок того навчання, яке називається життя. Зараз доля довірила мені навчати цих малень­ких українців, доглядати їх, охороняти від небезпеки, зміцнювати їхнє природне прагнення до прекрасного, величного... Хіба можу я, людина, якій вони довіря­ють, байдуже подати знання, виставити бали і сказа­ти: "Моя справа зроблена — в щоденниках, в журналі бали стоять, я провела всі заняття, діти гарно написа­ли перевірні роботи. Цього достатньо"? Ні!

Перед вивченням кожної навчальної теми ставлю перед собою і учнями три головні мети: визначаю, що учні повинні знати, вміти і цінувати. Про знання і вміння можна дізнатися з навчальної програми. А от що б я хотіла допомогти цінувати моїм учням — це вже справа моєї, вчительської творчості (важливо враховувати особливості класу, проблеми учнів, їх інтереси, зацікавленість).
Суть проблеми, над якою я працюю, полягає в ефективному розвитку мовленнєвої діяльності молод­ших школярів. Нові знання на уроках української мо­ви завжди формуються на попередньо вироблених опорних уміннях, таких, як уміння співвідносити звуки і букви, аналізувати слова за будовою і зв'язками, доби­рати слова і речення залежно від мети висловлювання.

 У народі кажуть — що посієш, те й пожинатимеш. Будемо сіяти формальне ставлення до учнів, збира­тимемо байдужість й спустошеність душ і думок. Сіятимемо любов і повагу, збиратимемо вдячність і зацікавленість.                               
                                                                            Учитись важко, а учить ще важче,
                                                                    Але не мусиш зупинятись ти.
                                                                    Як дітям віддаси усе найкраще,
                                                                    То й сам сягнеш нової висоти.       
                                                                                                                         П.Сингаївський

                                                                             Я створюю особистість і доки
                                                                             житиму, шукатиму ті методи
                                                                             й засоби навчання, за допомогою
                                                                             яких мої учні зможуть змінювати
                                                                             цей світ лише на добро людям,
                                                                             бо я обрала професію вчителя,
                                                                             а професію, як любов, обирають
                                                                             на все життя.