понеділок, 30 березня 2020 р.

  30 БЕРЕЗНЯ - ТЕПЛИЙ ОЛЕКСА

        Цей день знаменує початок роботи пасічників. Народна традиція велить пасічникам, випускаючи бджіл на теплого Олексу, викопати  посередині пасіки невеличку дернину й обнести пасіку цією дерниною три рази. Під час третього обходу слід доторкнутися  дерниною до всіх вуликів і приказати наступне :

-Як земля не зрушує зі свого місця, так хай і бджоли  мої не зрушують від свого хазяїна!

За стародавнім віруванням, на теплого Олексу вівсянка співає свою першу пісеньку - це одні з перших звуків весни. Щука цього ж дня лід хвостом розбиває, і це навіть почути можна, варто тільки вийти рано-вранці до води й прислухатися. За легендою, ту весняну щуку, що лід розбиває, можна голими руками впіймати, один мужик це зробив, але через три дні помер. А перед смертю йому весь час здавалося, що спіймана щука зі страшенною силою його хвостом по голові б'є.


         Якщо спіймати цю щуку, то можна з рибальством сміливо прощатися - не буде вже вдачі. Щука викидає ікру зазвичай на теплого Олексу, тож завзяті рибалки святкують цей день, сподіваючись, що з Божою допомогою рибалити будуть вдало.



 Мультфільм для дітей

дивитися докладніше тут***

   У цей час журавлі повертаються з вирію. Відповідно до фольклорних переказів, журавель"відповідальний" за лад і згоду між птахами. Існує повір'я, що якщо діти кинуть на землю червоний пояс або хустку, то журавлі далі не полетять, а кружлятимуть над тим місцем, де пояс лежить, і потроху спускатимуться до землі. Цей звичай має назву - "перев'язувати дорогу червоним поясом". Зруйнувати журавлине гніздо - великий гріх, оскільки журавель - небесний птах.





понеділок, 16 березня 2020 р.



Карантин - річ, звичайно, несподівана.

Але цей час дистанційного навчання можна використати не тільки для захисту здоров'я, а ще й для тренування навички планування справ та відповідальності.


Для вашої зручності уроки будуть в 2 форматах:

-  в блозі: відео з поясненням, фото, ілюстрації, ігри для закріплення або кращого розуміння на сторінці Дистанційне навчання;

- як зазвичай у групі Viber: номер сторінки і коротко, що робити.

Ваш вибір, що обрати для вашої родини.


пʼятниця, 7 грудня 2018 р.


 Пройшов ще один день для моїх дорогих учнів. Що вони понесли із собою зі школи у свої домівки? Щоденники із "дванадцятками", "одинадцятками"? А, може, гарний настрій, а, може, щось за­пало в їхні душі, щось пробудило їхні думки?..
— Наше вивчення теми "Мова і мовлення" закінчилося, — звертаюсь я до моїх учнів на занятті української мови. — Ви чудово виконали тестові за­вдання, написали твори. Ми вже можемо переходити до вивчення нової теми. Але я хочу затримати вас, зачекайте. Щось запало в душу з цієї теми? Які дум­ки, які знання тепер залишились із вами назавжди?
Діти здивовано переглянулись. Тиша в класі. На­решті, підводиться рука, друга, третя...
- Я відчула бажання краще вивчати українську мову, — каже Христина.
- Я вже зрозумів різницю між поняттями "мова" і "мовлення", — відповідає Дмитрик.
- Я зрозуміла, що із слів твориться мова. Тому треба бути уважною із словами, які ми вимовляємо, бо які наші слова, така наша мова, — зауважує Катерина.
 Як вчитель я вже давно зрозуміла, що важливо щодня бачити перед собою мету: завжди розуміти, знати, для чого той чи інший навчальний матеріал потрібен моїм учням.
Мої учні — маленькі особис­тості, їх навчання ніколи не закінчиться. Школа — це лише одна із сходинок того навчання, яке називається життя. Зараз доля довірила мені навчати цих малень­ких українців, доглядати їх, охороняти від небезпеки, зміцнювати їхнє природне прагнення до прекрасного, величного... Хіба можу я, людина, якій вони довіря­ють, байдуже подати знання, виставити бали і сказа­ти: "Моя справа зроблена — в щоденниках, в журналі бали стоять, я провела всі заняття, діти гарно написа­ли перевірні роботи. Цього достатньо"? Ні!

Перед вивченням кожної навчальної теми ставлю перед собою і учнями три головні мети: визначаю, що учні повинні знати, вміти і цінувати. Про знання і вміння можна дізнатися з навчальної програми. А от що б я хотіла допомогти цінувати моїм учням — це вже справа моєї, вчительської творчості (важливо враховувати особливості класу, проблеми учнів, їх інтереси, зацікавленість).
Суть проблеми, над якою я працюю, полягає в ефективному розвитку мовленнєвої діяльності молод­ших школярів. Нові знання на уроках української мо­ви завжди формуються на попередньо вироблених опорних уміннях, таких, як уміння співвідносити звуки і букви, аналізувати слова за будовою і зв'язками, доби­рати слова і речення залежно від мети висловлювання.

 У народі кажуть — що посієш, те й пожинатимеш. Будемо сіяти формальне ставлення до учнів, збира­тимемо байдужість й спустошеність душ і думок. Сіятимемо любов і повагу, збиратимемо вдячність і зацікавленість.                               
                                                                            Учитись важко, а учить ще важче,
                                                                    Але не мусиш зупинятись ти.
                                                                    Як дітям віддаси усе найкраще,
                                                                    То й сам сягнеш нової висоти.       
                                                                                                                         П.Сингаївський

                                                                             Я створюю особистість і доки
                                                                             житиму, шукатиму ті методи
                                                                             й засоби навчання, за допомогою
                                                                             яких мої учні зможуть змінювати
                                                                             цей світ лише на добро людям,
                                                                             бо я обрала професію вчителя,
                                                                             а професію, як любов, обирають
                                                                             на все життя.